Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Саме такий її розмір вказав прокурор в апеляційній скарзі, як альтернативний запобіжний захід у разі застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Нагадаємо, 1 серпня 2024 року місцевий суд часткового задоволив клопотання слідчого ДБР та обрав 50-річній уродженці Івано-Франківської області, яку орган досудового розслідування підозрює у наданні службовій особі ДБР неправомірної вигоди у розмірі 8 000 доларів США (ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України), запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Не погодившись із таким судовим рішенням, прокурор оскаржив його до Рівненського апеляційного суду, просив скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову — про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді взяття під варту строком на 60 діб, з визначенням застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (454 200 гривень).
В апеляційній скарзі прокурор вказав, що підозрюваній інкримінується вчинення тяжкого умисного корупційного злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Їй інкримінується надання неправомірної вигоди слідчому ДБР за не притягнення чотирьох військових до кримінальної відповідальності, які обвинувачуються у вчиненні дезертирства в умовах воєнного стану. Також додав, що жінка тричі притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних злочинів у 2008, 2014 і 2017 роках. Відбувала покарання у в’язниці, підпала під амністію і бралася за вчинення нових кримінальних правопорушень. За місцем її тимчасового проживання у Рівному під час обшуку правоохоронці виявили та вилучили 35 000 доларів США та 30 000 гривень, 5 мобільних телефонів з різними номерами, а також фіктивні медичні документи для уникнення призову військовозобов’язаними. Прокурор звернув увагу колегії суддів на те, що підозрювана свідомо йшла на ризик, пропонуючи неправомірну вигоду працівникові ДБР, і наразі встановлюються інші учасники цієї схеми, серед яких можуть бути працівники територіальних центрів комплектування та психологічної підтримки й медперсонал, і вказав на існуючі ризики у разі залишення підозрюваної під домашнім арештом у нічний час. Серед основних, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, — переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування або спотворення будь-якої з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконний вплив на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.
Проти задоволення апеляційної скарги виступили захисники підозрюваної, заперечивши доводи прокурора про причетність їх довірительки до інкримінованих їй правопорушень, та вказали, що все її майно (земельні ділянки, магазин) перебувають під іпотечними обтяженнями та попри це вона створила благодійний фонд і постійно допомагає Збройним Силам України. Просили залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді місцевого суду без змін, як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу — без задоволення.
Рівненський апеляційний суд повністю задоволив апеляційні вимоги прокурора та ухвалив рішення про взяття підозрюваної під варту в залі судового засідання, разом з тим визначивши альтернативний запобіжний захід — 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які було сплачено й підозрювана уже наступного дня вийшла зі Слідчого ізолятора.
Передбачивши такий хід подій, суд апеляційної інстанції поклав на підозрювану у разі звільнення з-під варти низку процесуальних обов’язків, серед яких — не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.