Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Орган досудового розслідування повідомив чоловікові про підозру у незаконному переправленні осіб через державний кордон України з корисливих мотивів (ч.3 ст. 332 Кримінального кодексу України). Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу прокурора, подану на ухвалу слідчого судді місцевого суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого про обрання підозрюваному у незаконному переправленні осіб через державний кордон України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано цілодобовий домашній арешт. Апелянт просив скасувати оскаржуване судове рішення, ухваливши нове, яким обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу — застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (484 480 гривень).
Серед основних ризиків, визначених процесуальним законодавством, прокурор вказав на ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний проживає за 11 кілометрів від кордону з республікою білорусь, а районний відділ поліції, який контролює процесуальну поведінку старосельця, знаходиться за годину їзди автомобілем. Беручи до уваги той вид діяльності, у вчиненні якого чоловіка підозрюють правоохоронні органи, він розуміється на місцях перетину українсько-білоруського кордону і може скористатися такою можливістю.
Прокурор нагадав колегії суддів, що підозрюваний безробітний, на захист Батьківщини не став, натомість підозрюється в тому, що у час воєнного стану з корисливих мотивів допомагав ухилянтам незаконно перетинати кордон з сусідньою державою, тим самим підриваючи суверенітет та національну безпеку держави Україна.
Категорично проти задоволення апеляційної скарги виступив захисник та сам підозрюваний. Сторона захисту вказувала на те, що доводи прокурора ґрунтуються виключно на припущеннях, його підзахисний не чинить перешкод органу досудового розслідування і дає викривальні покази, а процесуальна поведінка підозрюваного свідчить про те, що потреби в обранні найсуворішого запобіжного заходу немає.
Підозрюваний, як і його захисник, просив залишити ухвалу слідчого судді суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу прокурора — без задоволення.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши думку сторін, прийшла до висновку про задоволення апеляційних вимог прокурора у повному обсязі.
Апеляційний суд скасував оскаржувану ухвалу слідчого судді місцевого суду та ухвалив нову, якою обрав 30-річному старосельцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 листопада 2024 року із застосуванням застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення коштів на спецрахунок, підозрюваний, якого під варту взяли в залі судового засідання, зможе вийти зі Слідчого ізолятора.
Зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення й можливість підозрюваного вийти з-під варти після внесення заставних коштів, суд апеляційної інстанції поклав на нього низку процесуальних обов’язків, виконання яких нівелює ризики, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
_03_03.png)
