У спадкоємця не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум, оскільки це право має винятково спадкодавець

Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19.

Рівненський апеляційний суд відмовив позивачеві у задоволенні апеляційної скарги, поданої на рішення місцевого суду, яким частково задоволено його позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі у тексті — ГУ ПФУ у Рівненській області) про стягнення недоотриманого підвищення до пенсії. Своїм рішенням суд першої інстанції стягнув із відповідача недоотримане за життя матері позивача підвищення до пенсії, однак відмовив йому у задоволенні стягнення з ГУ ПФУ у Рівненській області втричі підвищеної суми, оскільки такі вимоги бездоказові.

Вважаючи оскаржуване рішення суду попередньої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційні вимоги позивача — безпідставними, апеляційний суд відмовив позивачеві у задоволенні апеляційних вимог.

Із матеріалів справи відомо, що Рішенням окружного адміністративного суду  ГУ ПФУ у Рівненській області зобов’язано здійснити матері позивача за певний період нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік).

На виконання виконавчого листа за рішенням суду, ГУ ПФУ у Рівненській області здійснило нарахування, виходячи із двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тоді як повинно розраховуватися з двох мінімальних заробітних плат щомісячно, як і було вказано у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду.

Мати позивача померла, її спадкоємцем став син та за законом успадкував усе належне їй на праві власності майно, окрім доплати до пенсії згідно з рішенням суду.

Спірні відносини між сторонами виникли у зв’язку з невиплатою нарахованої доплати до пенсії, яка не увійшла до складу спадкового майна, та неправильним розрахунком відповідачем розміру доплати до пенсії.

Викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі покликання позивача на неправомірність здійснення відповідачем розрахунку заборгованості, виходячи з двох прожиткових мінімумів на місяць, тоді як за розрахункову одиницю слід було брати дві мінімальні заробітні плати щомісячно, спростовуються тим, що право на перерахунок певних виплат мала винятково спадкодавиця, яка була її одержувачем, оскільки така можливість пов’язана з її суб’єктивним правом, а в позивача, як спадкоємця, не виникло права вимагати перерахунку доплати до пенсії, яка нарахована, але не виплачена за життя його матері.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду  в постанові від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19. При цьому Суд акцентував увагу, що в спадкоємця не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум, оскільки таке право має винятково спадкодавець.

Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України (далі у тексті — ЦК України) суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Верховний Суд зазначає, що стаття 1227 ЦК України регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати пенсії та інших подібних виплат є особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, ця стаття стосується тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку із каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зі статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах від 27.01.2023 у справі № 641/1368/19 (в ЄДРСР №м 108654325), від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц (провадження № 61-20134св19), від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/18-ц (провадження « 61-17311св19), від 22 липня 2021 року у справі № 243/8565/20 (провадження № 61-6078св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 243/9613/19 (провадження № 61-7355св20), від 30 червня 2021 року у справі № 243/9618/19 (провадження № 61-5556св20).

Рівненський апеляційний суд вкотре нагадує, що правом на перерахунок певних виплат наділена особа (спадкодавець), що була їх одержувачем, оскільки така можливість пов’язана з її суб’єктивним правом  (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім’ї спадкодавця або ж у спадкоємця не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Те саме стосується і випадку вимоги призначення тієї чи іншої виплати.

Оцінивши встановлені обставини справи в сукупності і взаємозв’язку із нормами, що їх регулюють, беручи до уваги висновки Верховного Суду, які є обов’язковими до врахування судами апеляційної інстанції, колегія суддів прийшла до переконання, що позивач, як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, має право на спадкове майно, у  тому числі пенсію своєї матері відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати недоотриманого підвищення до пенсії відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду, порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд наголошує, що нарахування пенсії є виключною компетенцією відповідача — Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, і такі повноваження суд не може перебирати на себе та вручатися в його дискреційні повноваження, у зв’язку з чим на користь позивача підлягає стягненню сума, нарахована відповідачем як особою, на яку законодавством покладено обов’язок здійснювати нарахування пенсійних виплат.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 569/4742/24 (провадження № 22-ц/4815/844/24).