Апеляційний суд ухвалив рішення про усиновлення дітей без згоди батька

Та визнав заявника усиновлювачем малолітніх дітей, змінивши усиновленим в актових записах про народження інформацію про батька.

Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу заявника, подану на рішення місцевого суду, яким йому відмовлено у задоволенні заяви про усиновлення дітей без згоди батька.

Таке рішення суд попередньої інстанції мотивував тим, що заявник не довів тих обставин, що батько дітей без поважних причини не проявляє щодо них батьківської турботи та піклування, не виховує та не утримує їх, що може бути підставою для усиновлення дитини без згоди батька.

Апеляційний суд не погодився із такою позицією суду, оскільки він неповно з’ясував  фактичні обставини справи, неправильно застосував  норми матеріального права, не оцінив обставин здійснення заявником батьківської турботи та піклування щодо дітей, забезпечення ним стабільних та гармонійних умов їх життя, тривалості та сталості сімейних зв’язків, що між ними сформувалися, не надав оцінки поведінці біологічного батька при розгляді справи, а також балансу конкуруючих прав учасників справи та забезпечення найкращих інтересів дітей,  тому задовольнив апеляційну скаргу заявника, скасувавши оскаржуване ним судове рішення.

Із матеріалів справи відомо, що заявник перебуває у шлюбі із мамою трьох малолітніх дітей, двоє з яких народжені у попередніх шлюбних стосунках. Жінка у провадженні виступає заінтересованою особою.

Згідно з актом обстеження умов проживання, родина мешкає в орендованому житлі, де забезпечені всі належні умови для розвитку та виховання дітей.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради встановлено, що усиновлення заявником двох малолітніх дітей від попереднього шлюбу дружини відповідатиме їх інтересам.

Також відомо, що заявник до кримінальної відповідальності не притягувався, у розшуку не перебуває, а службова характеристика, подана з місця роботи, вказує на відповідальність, дисциплінованість і старанність при виконанні покладених обов’язків.

Не перебуває заявник і на обліку в лікаря-психіатра, а відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, заявник на «Д» обліку в сімейного лікаря відсутній.

Суду також відомо, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист, виданий місцевим судом, про стягнення із біологічного батька на користь колишньої дружини аліментів на утримання дітей. Заборгованість зі сплати аліментів складає понад 100 000 гривень.

За змістом ст. 217 Сімейного кодексу України (далі у тексті — СК України) у випадках, коли дитина, стосовно якої розглядаються питання про усиновлення, має батьків, обов’язковою умовою його позитивного вирішення є їхня вільна та безумовна письмова згода, засвідчена нотаріусом.

Із матеріалів справи відомо, що мати дітей, про усиновлення яких просить заявник, надала письмову згоду на усиновлення її дітей, засвідчену приватним нотаріусом.

Статтею 218 СК України визначено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров’я. Дитина має бути поінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком або за станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення. Згода на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Що стосується цієї справи, то діти в присутності головного спеціаліста ССД власноручно написали заяви, у яких не заперечують щодо усиновлення їх вітчимом.

Водночас згоди на усиновлення від біологічного батька дітей заявник не відібрав, у зв’язку з чим просив суд на підставі положень ч. 2 ст. 219 СК України провести усиновлення без згоди батька дітей.

Заявник підтвердив ухилення біологічного батька від виховання та утримання дітей, про що, зокрема, свідчить наявність заборгованості зі сплати аліментів, а також небажання висловити свою думку у суді, попри те що чоловік як заінтересована особа був належним чином повідомлений про день, час та місце перегляду апеляційної скарги заявника.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 569/16507/24 (провадження № 22-ц/4815/296/25).