Нараховані, але не виплачені пенсійні кошти, входять до складу спадщини

Рівненський апеляційний суд залишив без змін оскаржене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення місцевого суду, яким задоволено позов спадкоємиці про визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на нараховану бабусі, але не виплачену за її життя, доплату до пенсії.

Із матеріалів справи відомо, що правовідносини між сторонами виникли у зв’язку із спадкуванням нарахованої спадкодавцю та не виплаченої за її життя доплати до пенсії.

Рішенням окружного адміністративного суду у 2022 році задоволено позов пенсіонерки до ГУ ПФУ в Рівненській області (далі у тексті — відповідач) про визнання протиправною, бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії: нараховувати та виплачувати доплату до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік), до зміни законодавства або правового статусу. Для примусового виконання рішення суду було видано виконавчий лист, згідно з яким пенсіонерку повідомлено про перерахунок пенсії та виплату коштів за наявності відповідного фінансування з державного бюджету України.

Позивачка у справі є єдиною спадкоємицею за заповітом на майно бабусі, яка померла ще до виконання ГУ ПФУ в Рівненській області вимог виконавчого листа за рішенням суду.

Приватний нотаріус постановою відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на нараховану її бабусі та недоотриману доплату до пенсії, оскільки відповідач повідомив, що ці кошти не входять до складу спадщини та підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів державного бюджету.

Пенсійний фонд, крім того, відмовився здійснити виплату коштів та вказав втричі меншу суму невиплаченої пенсії спадкодавиці, що й стало підставою для звернення спадкоємниці з відповідним позовом до місцевого суду, який задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Судове рішення до Рівненського апеляційного суду оскаржило ГУ ПФУ в Рівненській області, просило його скасувати та ухвалити нове — про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів залишила оскаржене відповідачем судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки в ній не наведено жодного аргументу, який би спростовував висновки суду першої інстанції.  

Згідно з положеннями ст.1218 Цивільного кодексу України (далі у тексті — ЦК України), до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті, крім прав і обов’язків, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця.

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не буди одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини України (ст. 1227 ЦК).

Аналогічні положення закріплено у ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. 

Суд встановив, що позивачка як єдиний спадкоємець майна померлої правомірно звернулася до суду з позовом про визнання за нею права на спадкування нарахованої відповідачем, але не виплаченої спадкодавиці доплати до пенсії на виконання рішення суду.

Підставою для звернення позивачки до суду за захистом своїх прав стала відмова відповідача у наданні інформації нотаріусу про розмір нарахованих, але не виплачених спадкодавиці пенсійних коштів.

Апеляційний суд виснував, що суд попередньої інстанції правильно, всебічно і повно встановив обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами, і застосував правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні цього спору. Тому оскаржене рішення скасуванню не підлягає.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 569/3834/25 (провадження № 22-ц/4518/1311/25).