Військовослужбовець переконував, що за кермом автомобіля перебував не він

Більше того — поліцейські, з його слів, порушили порядок огляду на стан алкогольного сп’яніння. І взагалі — його вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі у тексті — КУпАП) не доведена належними та допустимими доказами. Крім того, місцевий суд, визнаючи його винним за згаданою статтею та накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами впродовж року, неповно з’ясував усі фактичні обставини справи й ухвалив незаконне рішення. Чи так це — розбирався Рівненський апеляційний суд.

Отже, суд апеляційної інстанції переглянув постанову місцевого суду, якою 38-річного водія зенітного артилерійського відділення визнано винним у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та накладено на нього стягнення згідно із санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник оскаржив це судове рішення в апеляційному порядку, просив його скасувати, а провадження у справі закрити.

Попри належне повідомлення учасників справи про день, час та місце її розгляду, ні захисник, на його довіритель до суду не з’явилися, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не надсилали.

То що ж відомо про інцидент із матеріалів справи?

Суд встановив, що торік у ніч проти 2 липня на автодорозі М-06, Київ-Чоп 363 км, працівники поліції зупинили автомобіль марки Skoda Octavia, за кермом якого перебував військовослужбовець із ознаками алкогольного сп’яніння: запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням шкіри обличчя, невідповідною поведінкою.

Водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціалізованому медичному закладі та стверджував, що за кермом легковика не перебував.

Патрульні поліції склали адміністративний протокол та скерували для розгляду до місцевого суду, рішення якого невдовзі й стало предметом перегляду у Рівненському апеляційному суді.

Досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери працівника поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні у відповідності до встановленого законом порядку пропонували військовику пройти огляд на визначення стану алкогольного сп’яніння та його відмову.

Безпідставними є твердження апелянта про те, що за кермом автомобіля перебував не він, оскільки з відео видно, що транспортним засобом керував саме військовослужбовець, якого місцевий суд правомірно притягнув до адміністративної відповідальності.

Не заслуговують на увагу й твердження про порушення особою, яка складала адміністративний протокол, порядку огляду водія на стан алкогольного сп’яніння, оскільки ні військовослужбовець, ні його захисник не зверталися зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з вимогою проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу.

Зважаючи на те, що патрульні поліції правильно встановили особу водія, який вчинив правопорушення, відсутність обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції щодо військовослужбовця та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів відносно нього, і котрі б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення, Рівненський апеляційний суд залишив оскаржену захисником постанову місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі № 559/2814/25  (провадження № 33/4815/142/26) є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.