Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Мова йде про 66-річну жительку Рівненського району, яку підозрюють у тому, що вона, будучи службовою особою одного з лікувальних закладів Рівного, внесла до шатних розписів завідомо неправдиві відомості щодо розміру посадових окладів окремих працівників шляхом їх завищення.
26 лютого 2026 року орган досудового розслідування повідомив колишній головній бухгалтерці, яка у грудні 2024 року звільнилась на пенсію, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах).
Місцевий суд відмовив у задоволенні клопотання слідчого про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді застави та застосував до колишньої бухгалтерки запобіжний захід — особисте зобов’язання.
Не погоджуючись із ухвалою суду, прокурорка оскаржила її до Рівненського апеляційного суду, просила скасувати й ухвалити нове судове рішення — про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 633 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 106 624 гривні.
Сторона обвинувачення вказала, що підозрювана, будучи службовою особою лікувального закладу, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, шляхом зловживання своїм службовим становищем та в умовах воєнного стану, у період із січня 2022-го по грудень 2024 року, підписала штатні розписи підприємства, у подальшому затверджені головним лікарем, до яких було внесено завідомо неправдиві відомості щодо розмірів посадових окладів окремих працівників лікувального закладу шляхом їх завищення. Внаслідок цього були нараховані й виплачені заробітні плати в загальній сумі 12 370 835 гривень, у тому числі — 2 230 806 гривень єдиного соціального внеску.
Прокурорка звернула увагу колегії суддів на існуючі ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Серед основних — переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
З огляду на те, що в цьому кримінальному провадженні всі докази ще не встановлені і не досліджені, існує ризик з боку підозрюваної знищити, сховати та спотворити будь-який із документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, підозрювана у разі незастосування до неї запобіжного заходу, пов’язаного із заставою, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проти задоволення апеляційної скарги прокурорки виступив захисник та сама підозрювана, яка заперечила вину і вказала, до документи були підмінені без її відома, а до аудиторської перевірки, попри бажання, її не допустили.
Захисник підозрюваної зауважив, що іншим судовим рішенням накладено арешт на все належне його підзахисній майно на праві власності. Сторона захисту додала, що апеляційні вимоги прокурорки є безпідставними, просив їх відхилити, а оскаржену ухвалу місцевого суду залишити без змін, оскільки метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов’язків, яких його підзахисна дотримується й добровільно здала до міграційної служби закордонний паспорт.
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ ухвалив рішення, яким частково задоволив апеляційну скаргу прокурорки. Оскаржену ухвалу суду попередньої інстанції скасував та постановив нову — про задоволення клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 гривень.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 Кримінального процесуального Кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави.
_03_03.png)
