Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Рівненський апеляційний суд змінив постанову суду попередньої інстанції в частині адміністративного стягнення, застосованого до 63-річного жителя Дубенського району, визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення насильства в сім’ї повторно протягом року).
Суд апеляційної інстанції переглянув постанову місцевого суду, оскаржену особою, яку суд притягнув до адміністративної відповідальності.
У поданій апеляційній скарзі порушник, не заперечуючи своєї вини, зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував до нього найбільш суворе адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 173-2 КУпАП та проігнорував при цьому наявність пом’якшувальних обставин, зокрема, визнання ним вини, його працевлаштування, позитивну характеристику, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей та стан його здоров’я.
Апелянт просив змінити оскаржену постанову в частині накладеного адміністративного стягнення та застосувати до нього більш м’яке стягнення у виді штрафу або громадських робіт.
Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, зважаючи на такі обставини справи.
Із матеріалів провадження відомо, що 63-річний апелянт повторно впродовж року умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки та її неповнолітньої доньки: погрожував, ображав, штовхав, що не завдало тілесних ушкоджень.
Зважаючи на те, що порушник вину у вчиненому не заперечував та щиро розкаявся, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд застосував до нього надто суворе адміністративне стягнення, не врахувавши стан здоров’я, працевлаштування, його ставлення до вчиненого, а також перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, які проживають з матір’ю в його будинку.
На переконання апеляційного суду, повторне вчинення апелянтом протиправних дій за таких обставин справи не свідчить про доцільність застосування до нього максимальної санкції, визначеної ч. 3 ст. 173-2 КупАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ми вкотре нагадуємо, що суд не є каральним органом і потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення.
Враховуючи сукупність встановлених обставин справи, апеляційний суд призначив 63-річному порушникові адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 40 годин.
Крім того, чоловікові доведеться пройти 6-місячну програму для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачену Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на яку його направив суд першої інстанції.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 559/173/26 (провадження № 33/4815/356/26).

