Рівненський апеляційний суд залишив без змін покарання чоловіку, засудженому за хуліганство та побиття жінки похилого віку

09 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду завершила розгляд кримінального провадження стосовно Євгенія П., якого місцевий суд визнав винуватим у хуліганстві та умисному заподіянні тілесного ушкодження середньої тяжкості.

За результатами апеляційного розгляду суд залишив без змін вирок у частині кваліфікації дій засудженого та призначеного йому покарання. Водночас рішення місцевого суду в частині вирішення цивільних позовів щодо стягнення моральної шкоди скасовано, а справу в цій частині призначено до нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Суть справи

Вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2025 року Євгенія П. визнано винуватим за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. Водночас на підставі ч. 5 ст. 74 КК України його звільнено від цього покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цим же вироком Євгенія П. засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування цього покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. На засудженого також покладено обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільні позови потерпілих місцевий суд задовольнив частково та стягнув із засудженого на користь кожної з них по 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд відмовив.

За вироком суду першої інстанції, подія сталася 18 червня 2022 року на території бази відпочинку «Холодок», розташованої на березі озера Біле поблизу с. Рудка Вараського району Рівненської області.

Суд встановив, що Євгеній П., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у громадському місці вчинив дії, які стали підставою для зауваження з боку жінки похилого віку. У відповідь чоловік завдав їй удару, від якого потерпіла впала, та продовжив завдавати їй удари. Коли інша потерпіла зробила засудженому зауваження, він завдав їй удару в обличчя.

Унаслідок цих дій жінці похилого віку було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, а іншій потерпілій — легкі тілесні ушкодження.

Апеляційний розгляд та рішення суду

Не погоджуючись із вироком у частині призначеного покарання, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок місцевого суду в цій частині та ухвалити новий вирок. Сторона обвинувачення наполягала на призначенні Євгенію П. покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у виді 3 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 122 КК України — 3 років позбавлення волі, а за сукупністю кримінальних правопорушень — остаточного покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Прокурор вважав, що місцевий суд безпідставно застосував до засудженого ст. 75 КК України, оскільки, на його переконання, не навів достатніх мотивів щодо можливості виправлення Євгенія П. без реального відбування покарання. Також апелянт звертав увагу на те, що кримінальні правопорушення були вчинені у стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку, а орган пробації у досудовій доповіді оцінив ризик повторного правопорушення як середній.

Водночас питання звільнення Євгенія П. від покарання за епізодом хуліганства у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не оспорювалося.

Представник потерпілої також оскаржила вирок. Вона просила призначити Євгенію П. покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 3 років позбавлення волі та стягнути на користь потерпілої 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування апеляційних вимог представник потерпілої зазначала, що місцевий суд не повною мірою врахував обставини події, поведінку засудженого після її вчинення, його ставлення до пред’явленого цивільного позову, а також обсяг моральних страждань, яких, на думку сторони потерпілої, зазнала її довірителька.

Захисник засудженого заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вказував на законність та обґрунтованість вироку місцевого суду і просив залишити його без змін.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, Рівненський апеляційний суд не встановив підстав для скасування вироку в частині призначеного йому покарання.

Колегія суддів погодилася з висновками місцевого суду щодо доведеності вини засудженого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та не знайшла підстав для призначення йому більш суворого покарання, як того просив прокурор.

Оцінюючи доводи сторін щодо призначеного покарання, апеляційний суд, зокрема, врахував, що хуліганські дії стосовно потерпілих були вчинені одномоментно, без розриву в часі, в одному місці та охоплювалися єдиною подією.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що рішення місцевого суду в частині вирішення цивільних позовів щодо стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню. Це питання має бути предметом нового розгляду в суді першої інстанції за правилами цивільного судочинства.

За результатами апеляційного розгляду апеляційну скаргу представника потерпілої задоволено частково, у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовлено.

Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2025 року стосовно Євгенія П. в частині вирішення цивільних позовів щодо стягнення моральної шкоди скасовано і призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Ухвала Рівненського апеляційного суду від 09 червня 2026 року у справі № 556/546/23 (провадження № 11-кп/4815/227/26)