Рівненський апеляційний суд залишив оперуповноваженого карного розшуку під вартою

Поліцейському, який проходить службу в ГУНП у м. Києві, орган досудового розслідування інкримінує ч. 2 ст. 162 Кримінального кодексу України (незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, вчинене службовою особою) та ч. 4 ст. 296 цього Кодексу (хуліганські дії, вчинені із застосуванням холодної зброї). Якщо вину підозрюваного доведуть, йому загрожує позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Інцидент між київськими поліцейськими стався у ніч проти 14 травня 2026 року на одній із автозаправних станцій у Рівному. 

Близько другої години підозрюваний, грубо порушуючи громадський порядок з хуліганських спонукань, перебуваючи в громадському місці, незважаючи на умови воєнного стану, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, поранив ножем двох поліцейських, чим створив загрозу для їх життя та здоров’я, після чого покинув місце події.

Після нападу підозрюваний, переховуючись, проник у домоволодіння рівнянки та, пошкодивши віконну раму, пробрався до її будинку, в якому його вранці й затримали правоохоронці та повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за двома статтями КК України.

15 травня місцевий суд задоволив клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

9 липня суд першої інстанції задоволив клопотання слідчого про продовження поліцейському запобіжного заходу на такий же строк, до 6 вересня 2026 року.

Не погодившись із ухвалою слідчого судді, захисниця підозрюваного оскаржила її до Рівненського апеляційного суду. Просила скасувати судове рішення й постановити нову ухвалу, якою визначити її підзахисному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, та у відповідності до ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (далі у тексті — КПК України) призначити її максимальний розмір із врахуванням того, що підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого злочину, — 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.  

Позицію захисниці підтримав підозрюваний та просив не утримувати його в Слідчому ізоляторі. Додав, що вчинив так, як вважав за потрібне у ситуації, що сталася вночі 14 травня, та, у разі звільнення з місця неволі, зобов’язується виконувати покладені на нього судом процесуальні обов’язки.

Проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту заперечив прокурор і вказав на ризики, передбачені ст. 177  КПК України, серед яких — переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення речових доказів, незаконний вплив на потерпілих і свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що не зменшилися й не нівелювалися.

Сторона обвинувачення додала, що підозрюваний приховав знаряддя злочину та заволодів табельною зброєю одного з поліцейських, а після завдання колегам тілесних ушкоджень середньої тяжкості, одному з яких загрожує інвалідність, зник з місця події та переховувався в будинку рівнянки. Прокурор також вказав, що підозрюваний показів і пояснень не надає і заперечує вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України.

Колегія суддів ухвалила судове рішення про відхилення апеляційної скарги захисниці та залишення оскарженої нею ухвали слідчого судді суду попередньої інстанції без змін.