Громадянин В. звернувся до суду з заявою зняти з реєстрації місця проживання колишню дружину, яка протягом більше трьох років зникла безвісти.

У Рівненському апеляційному суді відбувся розгляд апеляційної скарги громадянина В. на рішення Рівненського міського суду від 08 листопада 2018 року, яким відмовлено у задоволенні заяви про оголошення М. померлою.

У ході судового розгляду з’ясувалося, що громадянин В. протягом 1985-2014 років перебував у шлюбі з громадянкою М. З жовтня 2014 року остання зникла з місця реєстрації. 20 лютого 2015 року рішенням Рівненського міського суду шлюб між ними розірвано.

Однак, 59-річна М., уродженка Російської Федерації, продовжує бути зареєстрованою за адресою громадянина В.

Крім того, в період з 2008 по 2010 роки М. через спірні правовідносини з контрагенами стала боржником по певних майнових зобов’язаннях. Після притягнення до кримінальної відповідальності та засудження за вчинення злочину в жовтні 2014 року зникла безвісти.

Протягом більше трьох років, про неї у місці її постійного проживання немає жодних відомостей.

08 листопада 2018 року Рівненський міський суд відмовив громадянину В. у задоволенні його заяви про оголошення М. померлою.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, громадянин В. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі йшлося про те, що М. продовжує бути зареєстрованою за його адресою, що перешкоджає в одержанні субсидії. Просив суд оголосити останню померлою.

Залишаючи рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу громадянина В. —  без задоволення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки на момент подання громадянином В. заяви про визнання М. померлою вона перебуває в активному розшуку Рівненським відділом поліції ГУ НП в Рівненській області, та за відсутності інформації, що могла б підтвердити смерть останньої, відсутні підстави для визнання її померлою.