Стороною обвинувачення не наведено підстав для накладення арешту на земельні ділянки

У Рівненському апеляційному суді відбувся розгляд апеляційної скарги Дем’янчука А. на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 12 лютого 2019 року, якою клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт на земельні ділянки, які перебувають у приватній власності Приватного вищого навчального закладу Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.

Під час судового розгляду з’ясувалося, що 03 січня 2019 року слідчий слідчого управління ГУНП в Рівненській області звернувся до Рівненського міського суду з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки: з загальною площею 0.0953 м. кв., загальною площею 0.2202 м. кв., загальною площею 0.1567 м. кв. та загальною площею 1942 м. кв., які перебувають у приватній власності  Приватного вищого навчального закладу Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.

Ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку оскаржив Дем’янчук А. В апеляційній скарзі він зазначив, що клопотання слідчого та ухвала слідчого судді не містять відомостей щодо наявності підстав для накладення арешту на майно, у зв’язку з чим просив відмовити слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна.

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, заслухавши думку сторін, апеляційну скаргу Дем’янчука А. задовольнив. Ухвалу місцевого суду скасував та постановив нову, якою відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на земельні ділянки, які перебувають у приватній власності  Приватного вищого навчального закладу Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено того, що земельні ділянки є матеріальними об’єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А відтак, що накладення арешту на майно має на меті запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тобто забезпечення збереження речових доказів.

Також, в клопотанні відсутнє обгрунтування зв’язку вказаних земельних ділянок із злочином, за якими проводиться досудове розслідування та наявність критеріїв за якими вказане майно може бути визнане речовим доказом.

Окрім того, обґрунтовані сумніви викликали також розміри земельних ділянок щодо яких внесено клопотання та ухвалено рішення про накладення арешту місцевим судом, оскільки вони не відповідають розмірам вказаних земельних ділянок, визначеним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.