Комунікаційні команди судів: досвід співпраці зі ЗМІ та ефективні шляхи до її удосконалення

12 березня у Києві відбувся круглий стіл «Відкриті, доступні, зрозумілі суди: як цього досягти». Участь у ньому взяли представники установ судової влади, медіа, правники, представники громадських організацій, міжнародних організацій та організацій-донорів, які підтримують проведення судової реформи та розвиток громадянського суспільства. Долучилась до обговорень і прес-секретар Рівненського апеляційного суду Олена Кузменко.

Громадською організацією «Вектор прав людини» у 2018 році було проведено всеукраїнські онлайн-опитування як журналістів і журналісток щодо співпраці з судами, так і співробітників та співробітниць комунікаційних команд судів України. Мета обох опитувань — це частина комплексу дій для з’ясування думки сторін, спрямованих на розвиток прес-служб національних судів.

Зрештою, організатори заходу розділили круглий стіл на дві основні частини, у ході яких директора ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак та правозахисник Назарій Боярський представили результати всеукраїнських опитувань «Прес-служби судів: погляд зсередини» й «Суди та ЗМІ: досвід співпраці» й дискусії, під час якої учасники висловили позиції і власне бачення щодо висновків представлених звітів.

Аналізуючи результати опитування, проведеного серед працівників апаратів судів, представники комунікаційних команд судів запропонували такі шляхи удосконалення прес-служб судових інстанцій: запровадження та реалізація єдиної інформаційної політики на всіх рівнях судової гілки влади; наявність прес-секретаря суду як самостійної одиниці у судах всіх інстанцій; розширення штату прес-служб та створення міні-прес-центрів; організація навчальних програм для співробітників прес-служб і працівників апарату суду, а також проведення навчальних програм для медіа щодо судової журналістики; запровадження спільних програм взаємодії судів та медіа й інші.

Що стосується онлайн-опитування, проведеного серед журналістів загальнонаціональних, обласних та місцевих ЗМІ, то представники мас-медіа у переважній своїй більшості висвітлювали і готові й надалі висвітлювати тематику прав людини, у тому числі про хід розгляду судових справ. Серед 72-ох опитаних журналістів 29-ом забороняли в суді проводити фото-відео фіксацію портативними засобами навіть  після набрання чинності відповідних змін у ЗУ «Про судоустрій і статус суддів України». Переважна більшість журналістів користується Єдиним державним реєстром судових рішень. Основними джерелами інформації про судові засідання, які цікавлять журналістів, є сайт суду, контакти зі сторонами судових розглядів, інформація від громадських організацій та контакти прес-служб судів. 52 із 72-ох опитаних журналістів мають контакти прес-секретаря та ще 42 систематично отримують інформацію від прес-служби суду. Найбільше журналістів контактують з прес-секретарем суду, суддею, суддею-спікером або ж безпосередньо з головою суду. Таку співпрацю більшість журналістів вважає корисною.

Активно представники ЗМІ відвідують веб-портали судів для пошуку новин, з’ясування інформації про судові рішення, пошуку тем для підготовки матеріалів. Переважна більшість журналістів знають про механізм транслювання судових засідань технічними засобами судів і активно це використовують.

Досвідом ефективного поліпшення співпраці судів і представників ЗМІ з учасниками заходу поділились Ольга Решетилова, журналіст, представниця ГО «Медійна ініціатива за права людини», та Юлія Салдан, представниця комунікаційної команди Хмельницького апеляційного суду.

У ході жвавої дискусії, до якої долучилась і керівник прес-служби Ради суддів України Ольга Какауліна, учасники обговорили виявлені проблеми та потреби у комунікації між журналістами й прес-службами судів, окреслили спільні кроки з налагодження конструктивної співпраці між ЗМІ та судами.