Смертельний постріл з рушниці

Рівненський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого у вчиненні вбивства через необережність 27-річного жителя села Сварицевичі Дубровицького району. У ній йшлося про зміну вироку в частині призначеного покарання на біль м’який, не пов’язаний з позбавленням волі. Ще дві апеляційні скарги, прокурора та потерпілих, суд апеляційної інстанції задоволив частково.

Ця трагічна подія сталася 21 квітня 2017 року в урочищі неподалік села Сварицевичі Дубровицького району. Четверо чоловіків, серед яких були два давні товариші — 26 річний Михайло Ч. та 30-річний Іван З., були на полюванні. Під час сніданку не обійшлося без вживання спиртного.

У ході досудового розслідування з’ясувалося, що Михайло, сидячи на землі, перекладав рушницю зліва направо. Саме в цей момент відбувся постріл. Михайло поцілив в обличчя Іванові, який стояв неподалік. Пораненого на підводі негайно доставили до сільського фельдшера, однак той лиш засвідчив смерть чоловіка. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, причиною смерті 30-річного чоловіка стали множинні переломи черепа, лицьових кісток з руйнуванням стовбура головного мозку.

Вироком Дубровицького районного суду від 20 червня 2018 року Михайла Ч. визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст. 119 Кримінального кодексу України (вбивство через необережність) та призначено покарання — позбавлення волі строком на 3 роки.

Місцевий суд частково задоволив цивільний позов у кримінальному провадженні, пред’явлений потерпілою стороною. Відтак, обвинувачений зобов’язаний сплатити на її користь 21 891 гривню в рахунок відшкодування майнової шкоди та 150 000 гривень у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Вирок Дубровицького районного суду в апеляційному порядку оскаржили захисник обвинуваченого, прокурор і потерпілі. Адвокат переконував суд у необхідності змінити вирок у частині призначеного покарання та призначити його підзахисному покарання у виді обмеження волі строком на  3 роки, звільнивши Михайла Ч. від відбування покарання з застосуванням  покарання з випробуванням.

Прокурор просив суд збільшити обвинуваченому строк ув’язнення з 3 років на 4 роки та 6 шість місяців, а потерпілі переконували у необхідності застосування найбільшої міри покарання, передбаченої санкцією ч.1 статті 119 Кримінального кодексу України, — 5 років позбавлення волі.

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, заслухавши думку захисника обвинуваченого, доводи прокурора, пояснення потерпілої та її представника, апеляційну скаргу захисника відхилив, апеляційні скарги інших сторін задоволив частково.

Скасовуючи вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалюючи новий, яким Михайла Ч. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1        ст. 119 Кримінального кодексу України, та призначаючи більш суворе покарання — 4 роки позбавлення волі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що каяття обвинуваченого має формальний характер, злочин вчинено в стані алкогольного сп’яніння, без батьківського піклування залишилися двоє неповнолітніх дітей покійного.