Намагалася через суд визнати неповнолітню внучку такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням

Однак зазнала фіаско, оскільки спершу місцевий суд відмовив позивачці у задоволенні позову, а пізніше й Рівненський апеляційний суд залишив оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу рівнянки Лідії Я. — без задоволення.

Спірна квартира, що на праві власності належить Лідії Я., знаходиться в одній із висоток на вулиці Льонокомбінатівській у Рівному. Від самого народження у ній прописана Аліна С.. Дівчинка, якій у лютому виповнилось 12 років, із 2017 року проживає з батьком, оскільки мама померла.

У жовтні 2018 року Лідія Я. звернулась до Рівненського міського суду з позовом до малолітньої внучки про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням. На думку позивачки, якщо Аліна з нею не проживає, то втратила таке право.

25 січня 2019 року місцевий суд відмовив позивачці у задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Лідія Я. оскаржила його в апеляційному порядку. Під час судового розгляду апелянт та її представник-адвокат увагу колегії суддів акцентували на тому, що внучка не є і ніколи не була членом сім’ї Лідії Я., постійно проживає з батьком в іншому житловому приміщенні, а відтак втратила право користування її власністю. Наполягали на тому, що місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права, а також порушив процесуальне право. Просили рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, який вказує, що  втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла, Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ залишив апеляційну скаргу Лідії Я. без задоволення, а рішення Рівненського міського суду від 25 січня 2019 року без змін. Суд виходив з того, що малолітня Аліна С. до досягнення нею 14-річного віку не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт її не проживання у спірній квартирі не є безумовною підставною для позбавлення її права користування цим житлом. Втрата 12-річною дівчинкою права користування квартирою призведе до порушення права дитини, оскільки вона буде позбавлена можливості проживати у квартирі, право на проживання у якій за життя мала її мати.