Брати погрожували насильством працівникам правоохоронного органу

Рівненський апеляційний суд залишив без змін вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області суду щодо двох братів, котрі чинили опір та погрожували застосуванням насильства щодо працівників правоохоронного органу. Так, братів Олександра і Назарія, суд визнав винуватими кожного за двома статтями Кримінального кодексу України: ч.2 ст.342 (опір працівникові правоохоронного органу) та ч.1 ст.345 (погроза застосуванню насильства щодо правників правоохоронного органу). За першою статтею чоловікам присудили рік, за другою – два роки ув’язнення. Остаточне покарання за сукупністю злочинів суд призначив Олександру у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Крім того, обвинуваченого Назара суд визнав винуватим ще за ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю) та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Остаточне покарання за сукупністю злочинів суд призначив йому у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Суд звільнив кожного від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Під час судового розгляду з’ясувалося, що 28 вересня 2017 року близько 10 год. 30 хв., двоє братів, які є жителями м. Луцьк, 32-річний Олександр та 26-річним Назар, перебуваючи по вул. Огієнка, 2Б в м. Луцьк Волинської області, умисно, усвідомлюючи, що протидіють працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов’язків, бажаючи перешкодити їх правомірній діяльності, використовуючи вогнепальну зброю вчинили опір та погрозу застосування насильства щодо працівників правоохоронного органу.

Предметом розгляду в Рівненському апеляційному суді стала апеляційні скарга прокурора, який просив скасувати вирок місцевого суду скасувати й ухвалити новий, яким чоловіків визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.349 КК України (захоплення працівника правоохоронного органу як заручника) та зазначеними вище статтями, перекваліфікувавши дії обвинувачених з ч.2 ст.342 на ч.3 ст.342 КК України, і призначити їм остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Залишаючи вирок місцевого суду без змін, апеляційну скаргу прокурора — без задоволення, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду виходила з того, що сторона обвинувачення, зазначивши в апеляційній скарзі вимогу про необхідність визнання обвинувачених винуватими та їх засудження саме за ч.3 ст.342 КК України, не навела ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду, жодного обгрунтування щодо неправильної перекваліфікації місцевим судом дій обвинувачених Олександра та Назарія з ч.3 ст.342 КК України на ч.2 ст.342 КК України. Також прокурор не зміг пояснити чому призначене обвинуваченим покарання, на його думку, є невідповідним особам обвинувачених внаслідок м’якості.