Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рішенням Рівненського міського суду, яке апеляційною та касаційною інстанціями залишено без змін і яке набрало законної сили, зобов’язано громадянина Б., який займається розведенням тібетських мастифів, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності Рівненської міської ради. Однак, на вказане рішення, юридичні та фізичні особи, прав та інтересів яких рішення не стосується, продовжують подавати апеляційні скарги. Зловживаючи своїми процесуальними правами, скаржники фактично унеможливлюють виконання судового рішення, що набрало законної сили.
У липні 2016 року Рівненська міська рада звернулась до суду з позовом до громадянина Б. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки в Рівному на вулиці Данила Галицького, шляхом знесення розплідника собак.
Заочним рішенням Рівненський міський суд від 20 жовтня 2016 року позов Рівненської міської ради задовольнив.
18 січня 2018 року Апеляційний суд Рівненської області відхилив апеляційну скаргу громадянина Б., залишивши заочне рішення місцевого суду без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційну скаргу громадянина Б. залишено без задоволення, а заочне рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2016 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 18 січня 2018 року — без змін. Програвши в судах усіх інстанцій, та, вочевидь, маючи на меті затягнути час і не виконувати рішення суду, 11 лютого 2019 року ППФ «Інтерекопласт» подало апеляційну скаргу на це ж заочне рішення місцевого суду, вважаючи, що Рівненський міський суд прийняв рішення про їх права, свободи, інтереси.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ППФ «Інтерекопласт» на заочне рішення місцевого суду, Рівненський апеляційний суд у своїй постанові зазначив, що дане рішення стосується виключно прав і обов’язків Рівненської міської ради та громадянина Б., а не ППФ «Інтерекопласт».
Не оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції від 28 травня 2019 року в касаційному порядку, ППФ «Інтерекопласт» 4 червня повторно подало апеляційну скаргу на заочне рішення Рівненського міського суду, підписану громадянкою К., яка не підтвердивши будь-які повноваження, заявила про порушення її прав орендаря і власника собак, тобто фактично вказуючи, що вона є належним відповідачем та, згідно з текстом скарги, намагаючись ревізувати рішення, яке не стосується її інтересів та яке набрало законної сили. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ППФ «Інтерекопласт» на заочне рішення суду повернуто особі, яка її подала.
20 червня 2019 року громадянка К. повторно подала апеляційну скаргу на заочне рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2016 року про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, знову стверджуючи, що порушено її права і власника собак. Рівненський апеляційний суд 2 липня повернув апеляційну скаргу громадянці К., вважаючи що і вона, і ППФ «Інтерекопласт» неодноразово зловживали процесуальними правами, наданими учасникам справи, що є намаганням зініціювати чи спонукати до іншого судового процесу з пред’явленням того самого предмета позову, але до них, а не до громадянина Б., фактично унеможливлюючи виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, ви зобов’язані добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, оскільки це суперечить завданням цивільного законодавства. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити їх без розгляду або повернути.
Надія Ковальчук,
суддя-спікер Рівненського апеляційного суду
_03_03.png)
