Суд апеляційної інстанції закрив адміністративне провадження щодо неповнолітньої рівнянки

У Рівненському апеляційному суді відбувся розгляд апеляційної скарги громадянки Дар’ї К. на постанову Рівненського міського суду від 13 червня 2019 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-1 (порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

13 червня 2019 року Рівненський міський суд визнав неповнолітню Дар’ю винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП, та застосував захід впливу у виді попередження.

Не погоджуючись з таким рішення суду, Дар’я оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі звертала увагу суду на те, що вона стояла із плакатом на площі, щоб вільно і мирно висловити свою громадянську позицію, реалізувати своє конституційне право на свободу мирних зібрань. Просила скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі.

Апеляційний суд, розглянувши матеріли адміністративної справи, заслухавши свідка Р., скасував постанову Рівненського міського суду від 13 червня 2019 року про притягнення Дар’ї К. до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне провадження закрив за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.  

Скасовуючи рішення місцевого суду, Рівненський апеляційний суд виходив з того, що місцевий суд не з’ясував у чому ж проявилося порушення цими діями встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

Оскільки законодавством України не встановлений порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, тому за таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність в діях Дарї К. вини, тобто одного з елементів складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-1 КУпАП, а отже і самого складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог ст.39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд керувався також вимогами ст.62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися саме на користь цієї особи.