Чому Пенсійний фонд готовий витрачати тисячі гривень на сплату судового збору і неспроможний забезпечити право громадян на вчасне призначення пенсії в належному розмірі?

Спершу згадана установа рекомендує громадянам, які набули право на призначення пенсії, звертатися до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, а потім оскаржує рішення місцевих судів, ухвалені на користь позивачів, в апеляційному порядку. Громадяни замість того, аби вчасно і в повному розмірі отримувати заслужену багаторічною працею пенсію, змушені як говорять в народі «оббивати пороги», відвідувати судові  засідання, доводити, що видані в архівах довідки про розмір їх заробітків належить саме їм, а нікому іншому, оскільки від цього залежить можливість оформлення пенсії за віком, визначення трудового та страхового стажу, розміру пенсії.

Виникає запитання — це принциповість Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області чи якась незрозуміла спроба затягти виплату заслужених громадянами виплат? Адже тільки у 2019 році до суду апеляційної інстанції надійшло 11 аналогічних апеляційних скарг від держустанови, жодна з яких не задоволена. Невже орган пенсійного фонду не аналізує судову практику та судиться аби судитись й витрачати державні кошти? На той же судовий збір, ведення провадження в справі, на оплату праці суддів та апарату суду, утримання приміщень в яких ці суди відбуваються та інше.

Рівненський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про скасування рішення Острозького районного суду від 31 жовтня 2019 року, яким заява громадянки Л. була задоволена та встановлено належність їй архівної довідки виданої районним архівним відділом.

Згаданою довідкою підтверджено відпрацьовані нею дні в колгоспі, пізніше перейменованому в КСП, а в 2000 році — в СГПП. У документі зазначено й заробітну плату позивачки. Крім того, у матеріалах справи є довідка сільськогосподарського підприємства, яка підтверджує, що в колгоспі працювала лише одна громадянка з таким іменем та прізвищем. Начебто й сумнівів не повинно виникнути.

Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в апеляційній скарзі зазначає, що рішення місцевого суду є незаконним і необґрунтованим, а архівна довідка не може однозначно ідентифікувати, що заробітна плата належить саме заявниці Л.. Крім того зазначає, що під час перевірки документів встановлено суттєві розбіжності у заробітній платі заявника. Вдаючись до оцінки зазначених розмірів заробітної плати заявниці, пенсійний орган фактично сам визнає, що ця довідка належить саме цій особі.

Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ухваленим у справі судовим рішенням. Орган пенсійного фонду, рекомендуючи громадянам звертатися до суду з позовами про встановлення факту, що має юридичне значення, виходить за межі предмету розгляду і в справах в порядку окремого провадження за заявою громадян, намагається ревізувати їх суми заробітної плати, зазначені в довідці.

Така не конструктивна позиція органу пенсійного фонду в справі вказує на те, що на громадян напевно чекає ще один спір з приводу розмірів заробітної плати у згаданій довідці.

Беручи до уваги сказане вище, Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишив без задоволення, рішення Острозького районного суду від 31 жовтня 2019 року — без змін.