Суд захистив право громадянина на відшкодування моральної шкоди

З державного бюджету на користь громадянина С. стягнуто 150 000 гривень моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

У квітні 2018 року громадянин С. був затриманий співробітниками Управління служби безпеки України за повідомленням органом досудового розслідування підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб). У ході досудового розслідування проводились обшуки за місцем роботи та вдома підозрюваного, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який пізніше змінено на більш м’який запобіжний захід — домашній арешт. Органи досудового розслідування за неповних пів року не змогли довести винуватість громадянина С. у вчиненні корупційного злочину. Через відсутність в його діях складу кримінального правопорушення кримінальне провадження закрили.  

Громадянин С. звернувся до місцевого суду з позовом одразу до кількох державних органів: Прокуратури Житомирської області, УСБУ в Житомирській області, Прокуратури Рівненської області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просив стягнути з державного бюджету шляхом списання з Єдиного казначейського рахунка на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 гривень та витрати на правничу допомогу.

Місцевий суд позов про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду задоволив частково, стягнувши з держави на користь позивача грошові кошти в розмірі 150 000 гривень як відшкодування моральної шкоди та витрати на професійну правничу допомогу — 10 000 гривень.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржили обидві сторони. Громадянин С. в апеляційній скарзі просив скасувати судове рішення та постановити нове про стягнення на його користь з держави пів мільйона гривень як відшкодування моральної шкоди та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 гривень.

Відповідач також просив скасувати рішення місцевого суду, вважаючи його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а призначену судом компенсацію моральної шкоди як спосіб неправомірного збагачення позивача. Зі слів апелянта, позивач не надав суду належних доказів, які б підтвердили, що перебуваючи під слідством він зазнав душевних страждань і це призвело до погіршення стану його здоров’я. Просив суд у задоволенні позову громадянинові С. відмовити.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх постановлення, вивчивши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги громадянина Д. та заступника прокурора слід залишити без задоволення.

— З висновком суду першої інстанції погодився Рівненський апеляційний суд, — каже суддя-спікер Рівненського апеляційного суду Надія Ковальчук. — Місцевий суд, оцінивши допустимість, достовірність доказів та їх взаємний зв’язок, прийшов до висновку, що для компенсації завданої моральної шкоди, на підставці ст.1176 Цивільного кодексу України, слід стягнути з держави на користь позивача 150 000 гривень. Положеннями частини першої, другої, сьомої статті 1176 цього кодексу передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Частиною другою статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачено, що право на відшкодування шкодив розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.   

Згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що проводить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Сторони мають право впродовж тридцяти днів з дня проголошення постанови Рівненського апеляційного суду оскаржити її до Верховного Суду.