16-річний мешканець Здолбунівщини під час відбування випробування з іспитовим строком обікрав сусіда

У ході досудового розслідування неповнолітній зізнався та розповів спершу поліцейським, а пізніше — в суді першої інстанції, як і коли пробрався до будинку найближчого сусіда та викрав 1 550 доларів США, що на той час еквівалентні 38 295 гривням. 24 січня 2020 року Здолбунівський районний суд проголосив вирок у цьому кримінальному провадженні, визнавши раніше судимого громадянина Т. винуватим за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло) та призначив покарання, частково приєднавши покарання, невідбуте за вироком цього ж суду від 27 серпня 2019 року, у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

До Рівненського апеляційного суду від 16-річного обвинуваченого надійшла апеляційна скарга на вирок місцевого суду. У ній громадянин Т., не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію його дій, просив суд скасувати вирок у частині призначеного покарання й призначити йому за ч.3 ст.185 КК України мінімальне покарання та відповідно до вимог ст.75 Кримінального кодексу України звільнити від відбування такого з іспитовим строком.

Органи досудового розслідування та суду довели, що торік 9 жовтня близько опівдня, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, відчинивши двері, громадянин Т. незаконно проник до кімнати у житловому будинку, що належить місцевому мешканцеві Х. у с.Глинськ Здолбунівського району, звідки таємно викрав 1 550 доларів США, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Місцевий суд, визнаючи вину тоді ще 15-річного Т. та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, врахував вирок від 27 серпня 2019 року, яким обвинуваченого визнано винуватим за  ч.2  ст. 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб) та призначено покарання із застосуванням ст. 75, 104 Кримінального кодексу України — 5 років 1 місяць позбавлення волі із іспитовим строком 1 рік та, застосувавши ст. 71 Кримінального кодексу України, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднав покарання, невідбуте за попереднім вироком. Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу змінено з домашнього арешту на тримання під вартою.

Апеляційну скаргу обвинуваченого підтримали його захисник та законний представник. Просили врахувати, що хлопець усиновлений, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки – батька і матір, які хоч і не рідні, однак відноситься до них як до рідних, розуміючи яке горе своїми проступками приніс у їхню сім’ю. Обвинувачений просив задовольнити апеляційну скаргу та стверджував, що за час досудового та судового розслідування багаторазово жалкував за вчинене, розкаявся, повністю визнав свою вину та співпрацював із слідством, а в суді апеляційної інстанції вкотре попросив пробачення у потерпілого.

Проти задоволення апеляційної скарги виступили прокурор та потерпілий, які наголошували, що обвинувачений уже притягувався до кримінальної відповідальності. І хоча місцевий суд звільнив неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, він не скористався можливістю стати на шлях виправлення й обікрав сусіда одразу після вступу вироку в  законну силу.

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого, його захисника і представника, пояснення потерпілого, відмовив обвинуваченому у задоволенні апеляційної скарги, а вирок Здолбунівського районного суду від 24 січня 2020 року залишив без змін.