Голова сільської ради клопотала в суді про взяття на поруки обвинуваченого у смертельному побитті людини

З таким клопотанням до суду звернулася й релігійна громада села Дядьковичі Рівненського району, в якому проживає батько та троє братів 24-річного обвинуваченого К.. На думку ймовірних поручителів, батько трьох малолітніх дітей не повинен перебувати під вартою, а зобов’язаний займатися вихованням та забезпеченням своїх нащадків.

Під вартою обвинувачений та двоє його 18-річних спільників перебувають із 14 липня 2019 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що в той день його на допомогу помститися вітчиму, який нібито постійно ображав та бив матір, покликав 18-річний рівнянин, що приїхав до села Тайкури з Рівного. З чоловіками був ще один 18-річний юнак з обласного центру. Спільники силоміць посадили вітчима товариша до автомобіля та вивезли на територію тракторної бригади фермерського господарства, де били руками й ногами до тих пір, поки потерпілий не втратив свідомість. Того ж дня 40-річний потерпілий помер дорогою до медичного закладу.   

Чоловікам оголосили підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого), а також обрали запобіжний захід — тримання під вартою.

Ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду від 23 березня 2020 року про продовження тримання під вартою обвинуваченого К. строком на 60 діб в апеляційному порядку оскаржив його захисник. Просив змінити підзахисному запобіжний захід на більш м’який, не пов’язаний з триманням під вартою. Захисник ще до початку судового розгляду подав два клопотання від голови сільської ради села Дядьковичі та релігійної громади про  можливість передати обвинуваченого на їх поруки. Також сільський голова зобов’язувався працевлаштувати односельчанина, який останнім часом проживав зі співмешканкою та дітьми в Тайкурах.

Проти задоволення апеляційної скарги виступив прокурор, вважаючи рішення слідчого судді місцевого суду законним та обґрунтованим, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою — достатнім для уникнення ризиків, серед яких — переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вплив на свідків.

Рівненський апеляційний суд, залишаючи ухвалу слідчого судді місцевого суду без змін, апеляційну скаргу захисника обвинуваченого — без задоволення, виходив з того, що громадянин К. у 2013 році вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Згідно з вироком, суд призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та, застосувавши ст. 75 Кримінального кодексу України, звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Санкція статті, за якою нині обвинувачується 24-річний мешканець Рівненського району, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.