Обвинувачений просив перекваліфікувати його дії. Суд відмовив

28 жовтня 2019 року Рівненський міський суд визнав Фелікса винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч.3 ст.186 (грабіж, поєднаний з проникненням у житло), ч.1 ст.185 (крадіжка) та ч.2 ст.185 (крадіжка, вчинена повторно), та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

33-річний рівнянин Фелікс уже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинені ним корисливі злочини. Наприкінці літа 2017 року чоловік знову потрапив у поле зору правоохоронців. Його жертвами стали жителі м. Рівне, потерпіла Н. та його власний батько С. У останнього обвинувачений з автомайстерні та квартири, в якій вони спільно проживають таємно викрав 4 200 гривень та товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6 372 гривень. Крім того, проникнувши до подвір’я будинку потерпілої Н., Фелікс таємно викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 600 гривень, де у подальшому був помічений останньою та розуміючи, що його дії викриті, з метою незаконного утримання викрадених речей продовжив вчиняти кримінальне правопорушення, на крики потерпілої про припинення вчинення викрадення її майна не реагував.

Вирок місцевого суду в апеляційному порядку оскаржив обвинувачений. В апеляційній скарзі зазначав, що його дії були спрямовані на таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжку. Просив вирок у частині кваліфікації дій за ч.3 ст.186 КК України – змінити, перекваліфікувати його дії в цій частині на ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України (закінчений замах на крадіжку). Покарання призначити в межах санкції вказаної статті.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду, залишаючи вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення, виходила з того, що дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.                                          

Тому вчинення обвинуваченим за епізодом викрадення майна з подвір’я будинку потерпілої правильно кваліфіковано за ч.3 ст.186 КК України (відкрите викрадення чужого майна, грабіж).