Ієромонах підпалив колишній дружині будинок

За це чоловік, який у 1989 році уже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, потрапив на три роки до в’язниці. Він та його захисник оскаржили вирок місцевого суду до Рівненського апеляційного суду.

Торік у ніч проти 11 грудня жителька села Межирич Острозького району прокинулася від брязкоту розбитого скла. Її син Микола ще не спав, тому вчасно кинувся гасити пожежу, що моментально зайнялася від ємності з легкозаймистою речовиною, яку в помешкання палій закинув у розбиту шибу вікна. Допомагала гасити пожежу й власниця садиби, оскільки вогонь від «коктейлю Молотова» швидко розповзався кімнатою.

Удосвіта того ж дня поліцейські затримали колишнього чоловіка потерпілої, 71-річного Володимира К., який на той час мешкав в онуки. Володимир К. своєї вини не заперечував та розповів, що близько тижня готувався до вчинення цього кримінального злочину. Свій намір він втілив з єдиною ціллю: позбавити жінки житла, якого не мав сам і жив час від часу то в родичів, то у знайомих.  

28 квітня 2020 року Острозький районний суд визнав Володимира К. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу), та призначив покарання — 3 роки позбавлення волі. Також суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої, зобов’язавши обвинуваченого відшкодувати їй 10 000 майнової шкоди та 3 000 — моральної.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, обвинувачений та його захисник оскаржили його в апеляційному порядку. Просили вирок суду першої інстанції у частині призначеного покарання змінити, застосувавши статтю 75 Кримінального кодексу України, та звільнити Володимира К. від відбування покарання з випробуванням.

Захисник обвинуваченого переконував суд у необхідності звільнити його підзахисного з-під варти, оскільки тому вже 71 рік, він майже рік служив капеланом у зоні проведення антитерористичної операції, до того був монахом, а шкода, якої він завдав своїми злочинними діями, не відповідає тяжкості призначеного судом покарання.

Обвинувачений наголошував, що наміру вбивати дружину не мав, а лиш намагався спалити будинок, у якому він прожив більше 10 років, перебуваючи з потерпілою в шлюбі. Переконував, що вклав у це домогосподарство багато праці й коштів, а жити там колишня дружина йому не дозволяла.

Проти задоволення апеляційних скарг виступила прокурор, яка повідомила суду, що обвинувачений ретельно готувався до вчинення злочину. Перед тим як кинути ємності з легкозаймистою речовиною у житлове приміщення, перерізав електричний кабель, який забезпечував водопостачання будинку, щоб господиня не мала можливості загасити загорання. Більше того, у 1989 році чоловік уже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину: спалив сарай колишній тещі, кинувши на горище «коктейль Молотова». Тоді палій до в’язниці не потрапив, оскільки суд призначив йому умовний строк покарання.

Не підтримали апеляційних скарг і потерпіла та її представник, які повідомили суду, що у 2005 році Володимир К. продав свою частину будинку колишній дружині, тому жодних майнових прав на нього не має, як і права в ньому проживати без згоди власниці. Суд першої інстанції застосував до палія, найменший строк покарання, передбачений санкцією ч.2 ст. 194 Кримінального кодексу України, якого достатнього для виправлення обвинуваченого. Просили вирок місцевого суду залишити без змін, апеляційні скарги — без задоволення.

Рівненський апеляційний суд ухвалив: вирок Острозького районного суду від 28 квітня 2020 року залишити без змін, апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника — без задоволення.