Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рівненський апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого В. у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло), вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків.
Предметом розгляду в Рівненському апеляційному суді стала апеляційна скарга захисника на ухвалу суду першої інстанції про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив змінити його підзахисному запобіжний захід на більш м’який — на цілодобовий домашній арешт. Переконував, що будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України в даному кримінальному провадженні на даний час перестали існувати.
Ухвалою місцевого суду від 12.06.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з внесенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 гривень.
При прийнятті рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді було змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Однак, потерпілий в жодному судовому засіданні не був присутній, а прокурор не надав суду переконливих доказів про обов’язки.
Так, Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу захисника задовольнив. Ухвалу суду першої інстанції скасував та постановив нову, якою обвинуваченому змінив запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням неявку останнього, та не надав підтверджень щодо вжиття ним можливих заходів про забезпечення прибуття потерпілого в судові засідання. Крім того, обвинувачений В. раніше не судимий в силу ст.89 КК України, має постійне місце проживання, потерпілому добровільно відшкодував частину завданих збитків, від моменту оголошення йому підозри та обрання запобіжного заходу добросовісно виконував покладені на нього процесуальні на нього процесуальних обов’язків.
Обвинуваченого звільнили з-під варти.