Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Оскільки воно видане з порушенням норм трудового законодавства, не відповідає умовам Контракту, порушує право людини на працю, а тому є незаконним.
Предметом розгляду в Рівненському апеляційному суді стала апеляційна скарга районної ради на рішення місцевого суду від 28 травня 2020 року у справі за позовом громадянина Т. до медичного закладу, голови райради, райдержадміністрації, міської ради про визнання незаконними та скасування розпорядження, наказів про звільнення та поновлення його на роботі, який суд задоволив частково.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення районної ради та згідно з наказом від 16 грудня 2016 року позивач Т. приступив до виконання обов’язків головного лікаря центральної районної лікарні на термін 5 років, до 16 грудня 2021 року.
На підставі розпорядження голови райради від 25 вересня 2018 року з громадянином Т. достроково припинено Контракт та звільнено з посади головного лікаря ЦРЛ.
Позивач звернувся до місцевого суду, який 12 липня 2019 року ухвалив рішення про поновлення його на посаді. На виконання рішення суду головою райради було винесено розпорядження про поновлення громадянина Т. на посаді головного лікаря.
За результатами службового розслідування від 18 липня 2019 року комісія рекомендувала голові райради достроково припинити Контракт з головним лікарем центральної районної лікарні, звільнивши його із займаної посади.
18 липня 2019 року на виконання розпорядження голови районної ради видано наказ про звільнення громадянина Т. з посади головного лікаря медичного закладу.
Громадянин Т. звернувся з позовом до місцевого суду. 28 травня 2020 року рішенням того ж районного суду позов громадянина Т. частково задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови райради від 18 липня 2019 року, також визнано незаконним та скасовано наказ від 18 липня 2019 року, виданий ЦРЛ, яким громадянина Т. звільнено з займаної посади; поновлено позивача на посаді головного лікаря. Також суд стягнув з комунального некомерційного підприємства на користь громадянина Т. середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Представник районної ради рішення суду першої інстанції оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач наголошував на допущених позивачем систематичних порушеннях на посаді головного лікаря, просив скасувати частково рішення місцевого суду, ухваливши нове рішення в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження від 18 липня 2019 року.
Залишаючи апеляційну скаргу представника районної ради без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 28 травня 2020 року — без змін, Рівненський апеляційний суд виходив з того, що розпорядження голови райради від 18 липня 2019 року не містить формулювання суті й обставин допущених громадянином Т. систематичних порушень та конкретного визначення, які саме дії позивача дають підстави для його звільнення за підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 Контракту. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про систематичне невиконання громадянином Т. покладених на нього Контрактом обов’язків. Враховуючи це, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що оспорюване розпорядження голови райради видане з порушенням норм трудового законодавства, не відповідає умовам Контракту, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.