Журналісти Агенції журналістських розслідувань не видалятимуть з інформаційних ресурсів матеріал про рівненського бізнесмена

Оскільки позивач ні в місцевому суді, ні в суді апеляційної інстанції не довів факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У січні цього року рівненський бізнесмен С. звернувся до місцевого суду з позовною заявою до Агенції журналістських розслідувань, в якій просив суд зобов’язати журналістів видалити та знищити його персональні дані, інформацію про його життя, роботу, фінансові доходи, здоров’я його батьків та його особисті фотографії, що були розміщені в публікації на сайті Агентства та соціальній мережі.

19 травня 2020 року суд першої інстанції своїм рішенням відмовив громадянинові С. у задоволенні позовних вимог.

Рішення місцевого суду позивач оскаржив в апеляційному порядку, наполягаючи в апеляційній скарзі на скасуванні такого рішення та ухваленні нового — про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З його слів, він не є публічною особою, а його діяльність спрямована на подолання корупції чи інших проблем у своїй громаді. Наголошує, що поширення зазначеної інформації є порушенням його конституційного права, конфіденційності особистого та сімейного життя. Вважає, що частина оприлюдненої відповідачем у статті інформації відноситься до персональних даних, які поширюються за згодою суб’єкта персональних даних та перебувають під захистом ЗУ «Про захист персональних даних». Стверджує, що він не надавав ні усної, ні письмової, ні мовчазної згоди на публікацію його персональних даних, його фотографій та розголошення інформації, яка стосується його особистого життя.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Зі слів позивача, у 2018 році він звернувся до журналіста Агенції журналістських розслідувань та повідомив і надав матеріали про масштабну корупцію в одній із сільських рад Рівненського району, від якої він теж постраждав. Не заперечував позивач і той факт, що   всю інформацію, яку було опубліковано, він сам розповів журналістові із власної ініціативи, за його вільного волевиявлення, без примусу, шантажу та погроз.

Матеріали справи також не свідчать, що оприлюднена інформація була отримана відповідачем у злочинний спосіб.

Апеляційний суд погодився з думкою суду першої інстанції, що відсутній факт порушення особистих немайнових прав позивача, оскільки не надано суду доказів, які б підтверджували поширення недостовірної інформації відносно нього. 

Зважаючи на ці обставини та позицію Пленуму Верховного Суду України №1 від  27.02.20009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Рівненський апеляційний суд рішення місцевого суду від 19 травня 2020 року залишив без змін.