Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Нормами цивільного законодавства передбачено, що позивач, як ініціатор судового розгляду, зобов’язаний належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов’язками.
Громадянин М. звернувся до суду з позовом до громадянки М. про поділ спільного сумісного майна подружжя.
У свою чергу, відповідачка ще до початку підготовчого судового засідання звернулася із зустрічним позовом до громадянина М. про поділ спільного майна та його виділ в натурі.
Ухвалою суду першої інстанції від 13 грудня 2019 року зустрічну позовну заяву громадянки М. залишено без розгляду. Підставою для цього стала повторна неявка без поважних причин повідомлених належним чином і позивача, і її представника про час та місце слухання справи.
Не погодившись із рішенням місцевого суду, представник позивачки оскаржив його в Рівненському апеляційному суді, вказуючи в апеляційній скарзі на те, що порушено права його довірительки на доступ до суду, а також принципи справедливого та неупередженого вирішення спору й рівності всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Із матеріалів справи відомо, що місцевий суд тричі переносив розгляд справи за зустрічним позовом громадянки М., оскільки ні вона, ні її представник на суду не з’являлись, хоча були належним чином повідомлені про час, дату і місце проведення. Представник позивача за зустрічним позовом до суду першої інстанції 5 разів подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з його зайнятістю. Дата перенесення справи для розгляду наперед узгоджувалась із представником позивача.
Проаналізувавши обставини справи та процесуальну поведінку сторони позивача, колегія суддів прийшла до висновку про те, що місцевим судом правомірно залишено зустрічний позов без розгляду. Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Що стосується цієї справи, дії позивачки і її представника можна розцінити як безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд відповідно до ч.ч. 3, 4 цієї ж статті зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов’язками.
Залишаючи ухвалу місцевого суду від 13 грудня 2019 року без змін, Рівненський апеляційний суд врахував, що причини неявки в судові засідання позивачки та її представника були не поважними. Зазначене перешкоджає суду встановити всі обставини справи за зустрічним позовом, всебічно та повно дослідити докази, клопотання про дослідження яких заявлялися самою позивачкою та її представником.
Зауважимо, що залишення зустрічного позову громадянки М. без розгляду не порушує її права на повторне звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.