Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Замість відбування призначеного судом першої інстанції покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, 56-річний мешканець Дубровицького району С. потрапив на 5 років до в’язниці.
До Рівненського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора на вирок Сарненського районного суду від 4 квітня 2019 року. У ній йшлося про скасування судового рішення, яким обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею 118 (умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони) Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 роки. Суд застосував до обвинуваченого статтю 75 Кримінального кодексу України, звільнивши громадянина С. від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Тоді ж суд скасував і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнив обвинуваченого з-під варти в залі суду.
Прокурор просив суд ухвалити новий вирок, яким громадянина С. визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 8 років.
Нагадаємо, ця трагічна подія в родині мешканців одного з сіл Дубровицького району сталася 7 жовтня 2018 року. Між батьком і сином близько 14-ї години на ґрунті давнього конфлікту та неприязних стосунків виникла сварка. Старший чоловік розкладним ножем завдав нетверезому синові 5 ударів в область грудної клітки, як з’ясувалося пізніше, пошкодивши серце й ліву легеню, що й спричинило загибель чоловіка.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора частково, скасування оскаржуваного вироку та ухвалення нового.
Обвинувачений у суді апеляційної інстанції не заперечував той факт, що саме він наносив ножові поранення синові, які спричинили його смерть. Пояснював, що не хотів його вбивати, а удари наносив з метою самозахисту, тому що побоювався за своє життя, оскільки син і раніше його бив та знущався.
Однак у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в обвинуваченого тілесних ушкоджень, які, з його слів, у той день завдав син. Крім того, він міг не вступати із сином у конфлікт, а залишити будинок й не продовжувати подальшої суперечки або покликати на допомогу сусідів.
Оцінив суд апеляційної інстанції критично й дані свідчення обвинуваченого щодо посягання на його життя зі сторони сина. Не встановлено, а відтак і спростовується те, що мотивом його дій був захист охоронюваних законом своїх прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання, межі якого він перевищив.
Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку, що обвинувачений не знаходився у стані необхідної оборони та діяв з умислом, направленим саме на позбавлення життя потерпілого, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, як умисне вбивство.
Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково, скасував вирок суду першої інстанції в частині засудження обвинуваченого за ст. 118 Кримінального кодексу України та постановив новий, яким громадянина С. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, та, застосувавши статтю 69 Кримінального кодексу України, а саме нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, та призначив йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
_03_03.png)
